Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
фурчати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
фурчати — обертатися так швидко, що видає звук (як засукав веретено, то аж зафурчаво) … Лемківський Словничок
зафурчати — чу/, чи/ш, док., розм. Почати фурчати … Український тлумачний словник
фурчання — я, с., розм. Дія за знач. фурчати … Український тлумачний словник
гудіти — I (видавати протяжні низькі звуки), густи, гуготіти, гугоніти, гугни[і]ти; стугоніти, дуд(о)ніти, дудіти (глухо); ревіти, ревти (сильно); фуркати, фурчати, фуркота[і]ти (перев. обертаючись) Пор. гуркотати I II ▶ див. дзижчати, нити I … Словник синонімів української мови
дзижчати — (перев. про комах видавати одноманітні тремтливі звуки під час польоту), зумкотіти, дзвеніти, дзинчати, дзуміти; бриніти, дзеленчати (дзвінко); фурчати, хурчати (глухо); гудіти, густи, джмеліти (низько); дзизкати (швидко пролітаючи) … Словник синонімів української мови
